Гуманне ставлення до власного тіла

Зустрічайте вегетаріанський день!

Приблизно в третій четвер кожного місяця ми будемо публікувати статті про життя вегетаріанців. Ці пости будуть присвячені дослідженню різних аспектів вегетаріанства і його взаємозв’язку з нашою Садханою і способом життя. Вас також чекає приємне доповнення у вигляді перевірених автентичних рецептів вегетаріанських страв, якими ви зможете насолодитися.

У першій статті Адхікасвараа Дасі поділиться своїм досвідом переходу на вегетаріанство, а також улюбленим рецептом яблучного пирога.

Як стати гуманним до власного тіла?

У дитинстві я бачила, як дідусь і мама ловлять рибу, і дуже страждала, коли спіймані риби вмирали. У моєму місті риба становить основу раціону, але я ніколи її не любила саме через негативні дитячі враження. Ці спогади завжди стояли у мене перед очима, і я гостро усвідомлювала, що те, що лежить в моїй тарілці, колись було живою істотою – з очима, ротом і тілом.

Я родом з Туреччини, де вегетаріанство набуло поширення зовсім недавно. Тут люди проявляють любов один до одного, влаштовуючи щедрі застілля. І коли ви приходите до когось в гості, ваш відмова від м’яса чи в принципі від їжі сприймається як образа. Якийсь час я змушувала себе їсти м’ясне, щоб не ображати інших і не вислуховувати їхні коментарі. Мені говорили, що Бог створив тварин спеціально для того, щоб ми могли їх їсти, чи що м’ясо корисно для здоров’я, або що я повинна перестати вередувати, і так далі.

Взагалі я була дуже розбірлива у виборі м’ясних страв, та й їла їх нечасто. Але з якогось моменту моє тіло категорично чинило опір і я сама стала виключати м’ясо з мого життя. Кожен раз, коли я змушувала себе їсти м’ясо, мене нудило і рвало, організм втрачав сили, і здоров’я в цілому було підірвано. Мій зовнішній вигляд також залишав бажати кращого.

Справжнє розуміння того, що потрібно щось змінювати, прийшло до мене у віці вісімнадцяти років, в один з уїк-ендів. Тоді до нас прийшли гості, і мама приготувала страву з курки за незвичним рецептом. Коли ж вона поставила переді мною тарілку з куркою і картоплею, у мене виникли несподівані почуття. Мені раптом стало соромно! Мене захопило відчуття провини. Я не могла дивитися на їжу і тільки лепетала: «Вона на мене дивиться, мені так соромно». Але для всіх тих, хто сидить за столом, включаючи мене саму, це не мало сенсу.

Мені знадобилося майже чотири роки, щоб твердо вирішити, що я буду вегетаріанцем і покладу край стражданням свого тіла. Незабаром після прийняття цього рішення я стала набагато здоровіше, сильніше і спокійніше. Моя душа знайшла спокій, і смуток пройшов. Я відчувала, що зробила правильний вибір, і все більше і більше схилялася до вегетаріанства.

Тоді ж я почала по-справжньому розуміти, що тільки я несу відповідальність за своє тіло, і тільки в моїх силах почати приймати правильні рішення. Зараз я перейшла на щоденне вегетаріанське харчування; я задоволена своїм вибором, прислухаюся до свого тіла і дбаю про нього. Наші тіла мають дивну здатність підказувати, що для нас добре. І якщо ми хочемо жити в гармонії з собою і своїм життям, то повинні його слухати.

Кілька років тому я почула одну розмову, кожне слово якої мало для мене величезне значення:

Що відбувається з твоїм тілом після смерті?
Після смерті тіло відправляється на кладовище.
Але хіба є якась різниця між тілом людини і тварини? Навіщо поміщати чийсь труп в своє тіло, тим самим перетворюючи його на кладовище?

Як то кажуть, «Якщо хочеш щось змінити, почни з себе».

Почніть з себе, решта додасться. Не можна очікувати доброти від інших, якщо ми самі до себе недобрі. Також важко почути інших, якщо ми глухі до себе. Ми всі унікальні. У всьому світі не існує іншої Адхікасвараа Дасі. Як же я можу очікувати, що все, що добре для інших, добре і для мене? І як я тоді зрозумію, що не слухаю себе і своє тіло?

На перший погляд так може міркувати анахорет, але насправді це просто розмова з самим собою, а також одні з кращих відносин, які коли-небудь у мене були. І вони вимагають більше мужності, ніж може здаватися. Коли інші вказували, що для мене буде краще, моїм завданням було навчитися не відволікатися на ці голоси, а прислухатися до свого серця. Може здатися, що це просто розповідь людини, яка змінила свою дієту, але насправді це історія про те, як я змогла почути саму себе.

Іноді потрібна мужність, щоб почати прислухатися до себе крізь шум навколишнього світу. Задайтесь наміром бути хорошим, добрим, люблячим. І почніть з того, щоб стати хорошим, добрим і люблячим по відношенню до себе. Менше судіть себе, рідше чіпляйтеся за негативні думки і раз і назавжди перестаньте себе демотивувати. Тоді буде набагато легше сприймати доброту і красу, які є в кожному з нас. Все, що вам потрібно, – це мужність, щоб зробити перший крок. А решта неодмінно додасться.

ВЕГЕТАРІАНСЬКИЙ ЯБЛУЧНИЙ ПИРІГ

Сподіваємося, вам сподобалася наша перша стаття з циклу про вегетаріанство, і вам є, над чим подумати. А поки ви вчитеся слухати себе і шукати відповіді на запитання, чи ваш це шлях, пропонуємо рецепт вегетаріанського яблучного пирога. Пам’ятайте, що вміння слухати себе, вегетаріанство і любов до ласощів цілком гармонійно поєднуються.

vegan - apple pie - recipe - bhakti marga sadhana

Вегетаріанський яблучний пиріг

Тісто

150 мл оливкової олії

50 мл води

2 ст. л. сахарної пудри

250 гр борошна (додавати поступово, притримуючись консистенції)

16 гр розпушувача

8 гр ванільного цукору

Начинка

3 яблука

110 гр цукору

1 ч. л. кориці

Приготування:

1. Готуємо тісто: в великій мисці змішайте інгредієнти. Додайте борошно до необхідної консистенції. Тісто повинно бути масляним, але не липким.

2. Відділіть трохи тіста та покладіть до холодильника.

3. Розігрійте духовку до 180°С.

4. На злегка посипаною борошном поверхні розкачайте тісто. На цьому етапі воно ще не прийняло бажану форму. Перекладіть його в форму для пирога і з акуратним натиском розподіліть по дну і стінкам.

5. За допомогою вилки зробіть проколи в тісті на дні форми.

6. Приготуйте начинку: очистіть яблука і натріть на тертці. Перекладіть в каструлю і додайте цукор. Варіть на середньому вогні поки суміш не придбає коричневий колір. Додайте корицю і перемішайте.

7. Перекладіть яблука у форму з тістом та зверху покрошіть залишок тіста з холодильнику.

8. Випікайте доки корочка не стане золотисто-коричневою.

9. Насолоджуйтесь!

Джерело: https://sadhana.bhaktimarga.org/ru/blog/gumannoe-otnosenie-k-sobstvennomu-telu

Бер 10, 2020Без категорії

About the Author

Nitya Kishori Dasi

ВСТРЕЧАЙТЕ ВЕГЕТАРИАНСКИЙ ДЕНЬ!

Примерно в третий четверг каждого месяца мы будем публиковать статьи о жизни вегетарианцев. Эти посты будут посвящены исследованию различных аспектов вегетарианства и его взаимосвязи с нашей садханой и образом жизни. Вас также ждёт приятное дополнение в виде проверенных аутентичных рецептов вегетарианских блюд, которыми вы сможете насладиться.

В первой статье Адхикасвараа Даси поделится своим опытом перехода в вегетарианство, а также любимым рецептом яблочного пирога.

КАК СТАТЬ ГУМАННЫМ К СОБСТВЕННОМУ ТЕЛУ

В детстве я видела, как дедушка и мама ловят рыбу, и очень страдала, когда пойманные рыбы умирали. В моём городе рыба составляет основу рациона, но я никогда её не любила именно из-за негативных детских впечатлений. Эти воспоминания всегда стояли у меня перед глазами, и я остро осознавала, что то, что лежит в моей тарелке, когда-то было живым существом – с глазами, ртом и телом.

Я родом из Турции, где вегетарианство получило распространение совсем недавно. Здесь люди проявляют любовь друг к другу, устраивая щедрые застолья. И когда вы приходите к кому-то в гости, ваш отказ от мяса или в принципе от еды воспринимается как оскорбление. Какое-то время я заставляла себя есть мясное, чтобы не обижать других и не выслушивать их комментарии. Мне говорили, что Бог создал животных специально для того, чтобы мы могли их есть, или что мясо полезно для здоровья, или что я должна перестать капризничать, и так далее.

Вообще я была очень разборчива в выборе мясных блюд, да и ела их нечасто. Но с какого-то момента моё тело категорически воспротивилось и само стало исключать мясо из моей жизни. Каждый раз, когда я заставляла себя есть мясо, меня тошнило и рвало, организм терял силы, и здоровье в целом было подорвано. Мой внешний вид также оставлял желать лучшего.

Настоящее понимание того, что нужно что-то менять, пришло ко мне в возрасте восемнадцати лет, в один из уик-эндов. Тогда к нам пришли гости, и мама приготовила блюдо из курицы по необычному рецепту. Когда же она поставила передо мной тарелку с курицей и картофелем, у меня возникло неожиданное чувство. Мне вдруг стало стыдно! Меня захлестнуло чувство вины. Я не могла смотреть на еду и только лепетала: «Она на меня смотрит, мне так стыдно». Но для всех сидящих за столом, включая меня саму, это не имело смысла.

Мне потребовалось почти четыре года, чтобы твёрдо решить, что я буду вегетарианцем и положу конец страданиям своего тела. Вскоре после принятия этого решения я стала гораздо здоровее, сильнее и спокойнее. Моя душа обрела умиротворение, и грусть прошла. Я чувствовала, что сделала правильный выбор, и всё больше и больше склонялась к вегетарианству.

Тогда же я начала по-настоящему понимать, что только я несу ответственность за своё тело, и только в моих силах начать принимать верные решения. Сейчас я перешла на ежедневное вегетарианское питание; я довольна своим выбором, прислушиваюсь к своему телу и забочусь о нём. Наши тела обладают удивительной способностью подсказывать, что для нас хорошо. И если мы хотим жить в гармонии с собой и своей жизнью, то должны их слушать.

Несколько лет назад я услышала один разговор, каждое слово которого имело для меня огромный смысл:

– Что происходит с твоим телом после смерти?

– После смерти тело отправляется на кладбище.

– Но разве есть какая-то разница между телом человека и животного? Зачем помещать чей-то труп в своё тело, тем самым превращая его в кладбище?

Как говорится, «Если хочешь что-то изменить, начни с себя».

Начните с себя, остальное приложится. Нельзя ожидать доброты от других, если мы сами к себе не добры. Также трудно услышать других, если мы глухи к себе. Мы все уникальны. Во всём мире не существует другой Адхикасвараа Даси. Как же я могу ожидать, что всё, что хорошо для других, хорошо и для меня? И как я тогда пойму, что не слушаю себя и своё тело?

На первый взгляд так может рассуждать анахорет, но на самом деле это просто разговор с самим собой, а также одни из лучших отношений, которые когда-либо у меня были. И они требуют больше мужества, чем может казаться. Когда другие указывали, что для меня будет лучше, моей задачей было научиться не отвлекаться на эти голоса, а прислушиваться к своему сердцу. Может показаться, что это просто рассказ человека, изменившего свою диету, но на самом деле это история о том, как я смогла услышать саму себя.

Иногда требуется мужество, чтобы начать прислушиваться к себе сквозь шум окружающего мира. Задайтесь намерением быть хорошим, добрым, любящим. И начните с того, чтобы стать хорошим, добрым и любящим по отношению к себе. Меньше судите себя, реже цепляйтесь за негативные мысли и раз и навсегда перестаньте себя демотивировать. Тогда будет гораздо легче воспринимать доброту и красоту, которые есть в каждом из нас. Всё, что вам нужно, – это мужество, чтобы сделать первый шаг. А остальное непременно приложится.

ВЕГЕТАРИАНСКИЙ ЯБЛОЧНЫЙ ПИРОГ

Надеемся, вам понравилась наша первая статья из цикла о вегетарианстве, и вам есть, над чем подумать. А пока вы учитесь слушать себя и задаваться вопросом, ваш ли это путь, предлагаем рецепт вегетарианского яблочного пирога. Помните, что умение слушать себя, вегетарианство и любовь к лакомствам вполне гармонично сочетаются.

Вегетарианский Яблочный Пирог

Тесто

150 мл оливкового масла

50 мл воды

2 ст. л. сахарной пудры

250 гр. муки (добавлять постепенно, соблюдая консистенцию)

16 гр. разрыхлителя (1 упаковка)

8 гр. ванильного сахара (1 упаковка)

Начинка

3 яблока

110 гр. сахара

1 ч. л. корицы

Приготовление:

1- Готовим тесто: в большой миске смешайте ингредиенты. Добавьте муку до нужной консистенции. Тесто должно быть маслянистым, но не липким.

2- Отделите горсть теста и положите в холодильник.

3- Разогрейте духовку до 180°С.

4- На слегка посыпанной мукой поверхности раскатайте оставшееся тесто. На этом этапе оно ещё не приняло желаемую форму. Переложите его в форму для пирога и с аккуратным нажимом распределите по дну и стенкам.

5- С помощью вилки сделайте проколы в тесте на дне формы.

6- Приготовьте начинку: очистите яблоки и натрите на тёрке. Переложите в кастрюлю и добавьте сахар. Варите на среднем огне пока смесь не приобретёт коричневатый цвет. Добавьте корицу и перемешайте.

7- Переложите яблоки в форму с тестом и сверху раскрошите остаток теста из холодильника.

8- Выпекайте пока корочка не станет золотисто-коричневой.

9- Наслаждайтесь!

Источник: https://sadhana.bhaktimarga.org/ru/blog/gumannoe-otnosenie-k-sobstvennomu-telu

Бер 10, 2020Без категории