Любити безумовно

Безумовну любов до кого-небудь відчуває більшість людей: це любов до домашніх тварин, дітей, батьків або бабусь та дідусів, але зазвичай вона не поширюється далі наших близьких; водночас любов до себе вважається ганебною, і багато хто бореться з нею. Чому ж нам так важко по-справжньому любити себе та інших?

Свамі Вішвананда каже, що Любов – це все, що існує, нею насичена кожна частинка творіння, але ми забуваємо про це, тому що перебуваємо в полоні власного мозку, нас обмежує розум.

Власне розум, який так високо цінується в сучасному світі, заважає нашій здатності любити.

Так що ж являє собою цей розум?

Згідно йогічної філософії у людського розуму є чотири аспекти:

1) Манас – це сенсорний і оброблювальний зовнішній розум, здатний координувати нашу сенсорну систему: ментальний монітор думок і образів.

2) Чітта – це наш банк пам’яті, де ми зберігаємо враження, бажання і досвід: ці збережені враження формують нашу звичну поведінку та бажання.

3) Ахамкара – це почуття власного «я», его, індивідуальності, незалежності; воно фільтрує прийняття рішень, віддаючи пріоритет особистій самосвідомості, і тим самим розбещує, плямує і забруднює цей процес.

4) Буддхі перекладається як інтелект – це здатність розуму до розрізнення: ясність, нейтралітет і проникливість; це перший чутний нам голос інтуїції.

Зрозуміло, що деструктивна природа Ахамкари буде перешкоджати духовному зростанню і обмежувати нашу здатність любити безумовно; це одна з причин, по якій ми робимо нашу Садхану: практика Атма Крія Йоги (АКЙ), допомагає уникнути зміцнення его. Практика АКЙ підпорядковує Ахамкару, очищаючи Буддхі; вона також покращує звички Чітта, тобто трансформує погані звички і непотрібні реакції, створює і зберігає корисні, здорові звички. Як тільки Буддхі очищена, наш інтелект може звернутися всередину, до того, що там перебуває – до свідомої Атми, яка приймає рішення, тобто до Душі. Благодать АКЙ дає нам можливість розширити цю вроджену здатність безумовно любити все і всіх, а найголовніше любити себе.

Свамі Вішвананда сказав, що для того, щоб полюбити себе, окрім практики Садхани потрібне прийняття: це здатність приймати абсолютно все тут зараз, як позитивне, так і негативне – так ми навчимося долати всі наші обмеження. Як тільки людина навчиться приймати самого себе, вона зможе приймати й інших, що зрештою призведе до розвитку безумовної Любові до себе й інших.

Джерело: https://sadhana.bhaktimarga.org/ru/blog/lubit-bezuslovno

Жов 1, 2019Без категорії

About the Author

Nitya Kishori Dasi

Безусловную любовь к кому-либо испытывает большинство людей: это любовь к домашним животным, детям, родителям или бабушкам и дедушкам, но зачастую она не простирается дальше наших близких; вместе с тем любовь к себе считается предосудительной, и многие борются с ней. Почему же нам так трудно по-настоящему любить себя и других?

Свами Вишвананада говорит, что Любовь – это всё сущее, ей напитана каждая частичка творения, но мы забываем об этом потому что находимся в плену у собственного мозга, нас ограничивает ум.

По сути ум, так высоко ценимый в современном мире, мешает нашей способности любить.

Так что же представляет собой этот ум?

Согласно йогической философии у человеческого ума есть четыре аспекта:

1) Манас – это сенсорный и обрабатывающий внешний ум, способный координировать нашу сенсорную систему: ментальный монитор мыслей и образов.

2) Читта – это наш банк памяти, где мы храним впечатления, желания и опыт: эти сохранённые впечатления формируют наше привычное поведение и желания.

3) Ахамкара – это чувство собственного «я», эго, индивидуальности, независимости; оно фильтрует принятие решений, отдавая приоритет личному самосознанию, и тем самым развращает, пятнает и загрязняет этот процесс.

4) Буддхи переводится как интеллект – это способность ума к различению: ясность, нейтралитет и проницательность; это первый слышимый нами голос интуиции.

Понятно, что деструктивная природа Ахамкары будет препятствовать духовному росту и ограничивать нашу способность любить безусловно; это одна из причин, по которой мы делаем нашу Садхану: практика Атма Крия Йоги (АКЙ), помогает избежать укрепления эго. Практика АКЙ подчиняет Ахамкару, очищая Буддхи; она также улучшает привычки Читты, т. е. трансформирует плохие привычки и бесполезные реакции, создаёт и хранит полезные, здоровые привычки. Как только Буддхи очищена, наш интеллект может обратиться внутрь, к тому, что там пребывает – к сознательной дхармической Атме, которая принимает решения, то есть к Душе. Благодать АКЙ даёт нам возможность расширить эту врождённую способность безусловно любить всё и всех, а самое главное любить себя.

Свами Вишвананда сказал, что для того, чтобы полюбить себя, помимо практики Садханы требуется принятие: это способность принимать абсолютно всё здесь сейчас, как положительное, так и отрицательное – так мы научимся преодолевать все наши ограничения. Как только человек научится принимать самого себя, он сможет принимать и других, что в свою очередь приведёт к развитию безусловной Любви к себе и остальным.

Источник: https://sadhana.bhaktimarga.org/ru/blog/lubit-bezuslovno

Жов 1, 2019Без категории