Просте керівництво по самоаналізу для роботи над собою

Практика Атма Крія Йоги підвищує усвідомленість всіх наших дій і якостей, особливо нижчих, які ми стримуємо і всіляко внутрішньо придушуємо. Але вони регулярно виходять назовні, ставлячи перед нами приємну або не дуже (залежить від точки зору) завдання їх опрацювання та подолання, адже ми з допомогою регулярної Садхани або духовних практик прагнемо пробудити в собі чисту Любов. Парамахамса Вішвананда не раз підкреслював важливість щоденного самоспостереження і аналізу. В одній з Його цитат йдеться, що перед сном потрібно подумати про те, як ми провели день, що було зроблено добре, а що погано, і виправити це.

Не можна сказати, що розум легко готовий прийняти нашу роботу над собою, особливо на початковому етапі. З власного досвіду знаю, що варто тільки відійти від самоаналізу, як емоції беруть гору. Почати – це одне, а робити регулярно – зовсім інше, і це як раз мій випадок. Я з жахом зрозумів, що припинив роботу над собою і навіть не помітив, як повернулися старі шаблони, тільки коли хтось з боку вказав мені на мою поведінку. Щоб перетворення були ефективними, робота над собою повинна вестися щодня і послідовно. Може бути корисним писати нотатки або вести щоденник, роблячи записи про будь-який дискомфорт, який ви відчуваєте, адже це не вимагає особливого часу або місця. Проаналізувати їх можна буде пізніше, коли розум прийде в рівновагу.

Багато хто задається питанням, як саме спостерігати за собою і вести самоаналіз. Різним людям підійдуть різні методи, але особисто мені підходить не один конкретний спосіб, а їх комбінація. Ці способи не є вичерпними – можуть бути і інші, які також будуть працювати. Однак у них усіх є одна спільна риса: потрібно стати Великим спостерігачем, який спостерігає за думками і діями з боку і аналізує їх без будь-якого судження про себе, а потім за результатами спостережень робить коригувальні та запобіжні дії.

Один із способів, який я використовую, був описаний Свамі Вішвареватікантанандою в одній з аудіо-серій «Роздуми і Бгакті» (Thinking Bhakti). Він радить поставити перед собою мету, а потім спостерігати за своїми діями з позиції цієї мети. Тут немає місця думкам про хороші чи погані дії – є тільки самі дії, які наближають нас до конкретної мети або віддаляють від неї. Мета повинна бути не завищеною і незмірна, така як «Я хочу досягти Богореалізації», а більш конкретною і досяжною, наприклад «Я буду діяти і говорити з усіма доброзичливо незалежно від моїх обставин». В кінці дня ми аналізуємо, наблизили нас наші слова і дії до поставленої мети чи ні. Ми не засуджуємо себе, а робимо кроки, щоб інтенсифікувати конкретні дії, які наближають нас до мети, і усунути ті, які віддаляють.

Про інший спосіб розповів Свамі Вішвапарантапананда. Це концепція дзеркала. Простіше кажучи, те, що людина бачить в іншому – це дзеркальне відображення того, що всередині у нього самого. Так, наприклад, якщо ви вважаєте чи відчуваєте, що інша людина гордовита і зарозуміла, це означає, що в вас самих є гординя і зарозумілість, які дозволили вам розпізнати те ж саме в іншому. Якщо ви відчуваєте, що хтось затиснутий або скритний, то вам самому це властиво. Тому потрібно вивчити ситуацію, проаналізувати себе, відшукати корінь виникнення цієї конкретної якості і розібратися з ним: спершу чітко його визначити, а потім зробити конкретні кроки для його зміни. Свамі Вішвананда як наш Сатґуру часто говорить, що відображає нам наші ж якості, тим самим даючи зрозуміти, які нам потрібні внутрішні перетворення.

У Медитації Трійця для такої трансформації використовується зв’язок тіла і розуму. Наприклад, це може бути ревнощі, коли хтось бачить, що в іншого більше друзів, послідовників, учнів або чогось ще, або якщо інший більш популярний і знаменитий. Ревнощі виникають тоді, коли людина бачить, як хтось інший отримує похвали і нагороди, і негайно хоче того ж для себе, не беручи до уваги ні часу, ні зусиль, які були витрачені на придбання необхідних навичок. Медитація Трійця вчить нас трансформувати ревнощі терпінням, яке в результаті може стати нескінченним. Іншими словами, людині потрібно терпляче прикладати зусилля, і тоді він поступово знайде той же навик, а коли прийде час, то навчиться і нескінченного терпіння. Нескінченне терпіння і інші божественні якості приходять автоматично, коли пробуджується чиста космічна Любов.

Ще один корисний спосіб пропонує Байрон Кейті і називає його «Роботою». Вона стверджує, що наші страждання викликані думками, в які ми віримо, і пропонує їх ідентифікувати і проаналізувати з метою самоусвідомлення. Досліджуйте кожне стресове твердження, задавши собі чотири питання (Це правда? Ти точно знаєш, що це правда? Як ти реагуєш, що відбувається, коли ти віриш у цю думку? Ким би ти був без цієї думки?), А потім зробіть переворот (замініть вихідну думку протилежною). Якщо говорити її словами, то «Ким би ти був без своєї історії?»

Для прикладу можна взяти будь-яку думку, яка здається комусь стресовою або дискомфортною, наприклад «Мадхусуданадас мене не слухає». Наступний крок – дослідити цю думку в якості спостерігача: задайте собі чотири питання, щоб переконатися, чи дійсно це так. Потім переверніть досліджуване твердження «Мадхусуданадас мене не слухає» наступним чином: «Я себе не слухаю», або «Я не слухаю Мадхусуданадаса», або «Мадхусуданадас мене слухає». Далі знайдіть не менше трьох реальних прикладів для кожного варіанту. І заключний крок – прийняття і усвідомлення реальної ситуації. Як тільки ви це зробите, стресова думка зникне.

Про важливість і терміновість самоаналізу і роботи над собою найкраще сказав Парамахамса Вішвананда в одному зі своїх постів на Facebook:

«Ми не повинні випустити любов, щоб згодом не виявити, що наша Любов втрачена. Втратити Любов – значить втратити все і потерпіти невдачу, навіть якщо весь зовнішній світ лежить у ваших ніг. Потрібно з кожним днем дізнаватися Любов все краще і глибше. Це означає зосередити розум на Бога, на Любові. Шукайте і знаходьте Його в кожній істоті і в будь-якій ситуації. Якщо шукати і знаходити Бога і Любов у всьому сущому, все буде добре. Це не поезія, це саме життя. Це означає, що Бог і Любов можуть прийти в самому несподіваному вигляді. Це означає, що МОВА ЙДЕ НЕ ПРО ТЕ, ЩО РОБЛЯТЬ ЧИ НЕ РОБЛЯТЬ ІНШІ, КИМ ВОНИ ЯВЛЯЮТЬСЯ АБО НЕ Є. МОВА ПРО ТЕ, ЩО роблю Я І ХТО Я ТАКИЙ. »

Чим твердіше буде наша дисципліна в повсякденній звичці до самоспостереження і аналізу, тим простіше ми, продовжуючи виконувати щоденну садхану, таку як Атма Крія Йога, будемо наближатися до тієї Любові, якою любить нас Господь.

Джерело: https://sadhana.bhaktimarga.org/ru/blog/prostoe-rukovodstvo-po-samoanalizu-dla-raboty-nad-soboi

Жов 1, 2019Без категорії

About the Author

Nitya Kishori Dasi

Практика Атма Крия Йоги повышает осознанность всех наших действий и качеств, особенно низших, которые мы сдерживаем и всячески внутренне подавляем. Но они регулярно выходят наружу, ставя перед нами приятную или не очень (зависит от точки зрения) задачу их проработки и преодоления, ведь мы с помощью регулярной садханы или духовных практик стремимся пробудить в себе чистую Любовь. Парамахамса Вишвананда не раз подчёркивал важность ежедневного самонаблюдения и анализа. В одной из Его цитат говорится, что перед сном нужно подумать о том, как мы провели день, что было сделано хорошо, а что плохо, и исправить это.

Нельзя сказать, что ум легко готов принять нашу работу над собой, особенно на начальном этапе. По себе знаю, что стоит только отойти от самоанализа, как эмоции берут верх. Начать – это одно, а делать регулярно – совсем другое, и это как раз мой случай. Я с ужасом понял, что прекратил работу над собой и даже не заметил, как вернулись старые шаблоны, только когда кто-то со стороны указал мне на моё поведение. Чтобы преобразования были эффективными, работа над собой должна вестись ежедневно и последовательно. Может быть полезным писать заметки или вести дневник, делая записи о любом дискомфорте, который вы испытываете, ведь это не требует особого времени или места. Проанализировать их можно будет позже, когда ум придёт в равновесие.

Многие задаются вопросом, как именно наблюдать за собой и вести самоанализ. Разным людям подойдут разные методы, но лично мне подходит не один конкретный способ, а их комбинация. Эти способы не являются исчерпывающими – могут быть и другие, которые также будут работать. Однако у них всех есть одна общая черта: нужно стать Великим Созерцателем, который наблюдает за мыслями и действиями со стороны и анализирует их без какого-либо суждения о себе, а затем по результатам наблюдений предпринимает корректирующие и предупреждающие действия.

Один из способов, который я использую, был описан Свами Вишвареватикантанандой в одной из аудио-серий «Размышления и Бхакти» (Thinking Bhakti). Он советует поставить перед собой цель, а затем наблюдать за своими действиями с позиции этой цели. Тут нет места суждениям о хороших или плохих действиях – есть только сами действия, которые приближают нас к конкретной цели или удаляют от неё. Цель должна быть не завышенной и неизмеримой, такой как «Я хочу достичь Богореализации», а более конкретной и достижимой, например «Я буду действовать и говорить со всеми доброжелательно независимо от моих обстоятельств». В конце дня мы анализируем, приблизили нас наши слова и действия к поставленной цели или нет. Мы не осуждаем себя, а предпринимаем шаги, чтобы интенсифицировать конкретные действия, которые приближают нас к цели, и устранить те, которые отдаляют.

О другом способе рассказал Свами Вишвапарантапананда. Это концепция зеркала. Проще говоря, то, что человек видит в другом – это зеркальное отражение того, что внутри у него самого. Так, например, если вы считаете или чувствуете, что другой человек горделив и высокомерен, это значит, что в вас самих есть гордыня и высокомерие, которые позволили вам распознать то же самое в другом. Если вы чувствуете, что кто-то зажат или скрытен, то вам самому это свойственно. Поэтому нужно изучить ситуацию, проанализировать себя, отыскать корень возникновения этого конкретного качества и разобраться с ним: сперва чётко его определить, а затем предпринять конкретные шаги для его изменения. Свами Вишвананда как наш Сатгуру часто говорит, что отражает нам наши же качества, тем самым давая понять, какие нам нужны внутренние преобразования.

В Медитации Троица для такой трансформации используется связь тела и ума. Например, это может быть ревность, когда кто-то видит, что у другого больше друзей, последователей, учеников или чего-то ещё, или если другой более популярен и знаменит. Ревность возникает тогда, когда человек видит, как кто-то другой получает похвалы и награды, и немедленно хочет того же для себя, не принимая в расчёт ни времени, ни усилий, которые были затрачены на приобретение нужных навыков. Медитация Троица учит нас трансформировать ревность терпением, которое в результате может стать бесконечным. Иными словами, человеку нужно терпеливо прикладывать усилия, и тогда он постепенно обретёт тот же навык, а когда придёт время, то научится и бесконечному терпению. Бесконечное терпение и другие божественные качества приходят автоматически, когда пробуждается чистая космическая Любовь.

Ещё один полезный способ предлагает Байрон Кейти и называет его «Работой». Она утверждает, что наши страдания вызваны мыслями, в которые мы верим, и предлагает их идентифицировать и проанализировать в целях самоосознания. Исследуйте каждое стрессовое утверждение, задав себе четыре вопроса (Это правда? Ты точно знаешь, что это правда? Как ты реагируешь, что происходит, когда ты веришь в эту мысль? Кем бы ты был без этой мысли?), а затем сделайте переворот (замените исходную мысль противоположной). Если говорить её словами, то «Кем бы ты был без своей истории?»

Для примера можно взять любую мысль, которая кажется кому-то стрессовой или дискомфортной, например «Мадхусуданадас меня не слушает». Следующий шаг – исследовать эту мысль в качестве наблюдателя: задайте себе четыре вопроса, чтобы убедиться, действительно ли это так. Затем переверните исследуемое утверждение «Мадхусуданадас меня не слушает» следующим образом: «Я себя не слушаю», или «Я не слушаю Мадхусуданадаса», или «Мадхусуданадас меня слушает». Далее найдите не менее трёх реальных примеров для каждого переворота. И заключительный шаг – принятие и осознание реальной ситуации. Как только вы это сделаете, стрессовая мысль исчезнет.

О важности и срочности самоанализа и работы над собой лучше всего сказал Парамахамса Вишвананда в одном из своих постов на Facebook:

«Мы не должны упускать любовь, чтобы впоследствии не обнаружить, что наша Любовь утрачена. Утратить Любовь – значит утратить всё и потерпеть неудачу, даже если весь внешний мир лежит у ваших ног. Нужно с каждым днём узнавать Любовь всё лучше и глубже. Это значит сосредоточить ум на Боге, на Любви. Ищите и находите Его в каждом существе и в любой ситуации. Если искать и находить Бога и Любовь во всём сущем, всё будет хорошо. Это не поэзия, это сама жизнь. Это значит, что Бог и Любовь могут прийти в самом неожиданном облике. Это значит, что РЕЧЬ ИДЁТ НЕ О ТОМ, ЧТО ДЕЛАЮТ ИЛИ НЕ ДЕЛАЮТ ДРУГИЕ, КЕМ ОНИ ЯВЛЯЮТСЯ ИЛИ НЕ ЯВЛЯЮТСЯ. РЕЧЬ О ТОМ, ЧТО ДЕЛАЮ Я И КТО Я ТАКОЙ.»

Чем твёрже будет наша дисциплина в повседневной привычке к самонаблюдению и анализу, тем проще мы, продолжая выполнять ежедневную садхану, такую как Атма Крия Йога, будем приближаться к той Любви, которой любит нас Господь.

Источник: https://sadhana.bhaktimarga.org/ru/blog/prostoe-rukovodstvo-po-samoanalizu-dla-raboty-nad-soboi

Жов 1, 2019Без категории