В чому сенс життя? - Частина 1

В чому сенс життя? Цим питанням хоча б раз в житті задається кожна свідома істота. Але багато хто вважає його філософським і нерідко беруть до уваги. Щастя, фінансова незалежність, матеріальний достаток, більш високий рівень життя – ось що для багатьох підсвідомо стає сенсом життя. Тим же, хто йде по духовному шляху, відповідь на це питання допоможе заспокоїти розум і краще сконцентруватися на медитації і служінні.

Це було в кінці вересня 2003 року: мені тоді виповнилося 18 років, і я збирався на навчання за кордон. У мої шкільні роки більшість вчителів мене любили, оскільки я завжди був активним. Але одна вчителька особливо припадала мені до серця. Перед від’їздом вона запросила мене на прощальну вечерю і бесіду. Її звали Мадам Дорін. Я з теплом згадую її коротку стрижку, материнську турботу і повну любові посмішку.

Я дуже чітко пам’ятаю, як просив у неї дозволу поставити важливе особисте питання.

Я запитав її: «Дорогий вчитель, в чому сенс життя?»

Вона посміхнулася і відповіла: «Я завжди знала, що ти особливий учень. І ти поставив дуже важливе питання ».

Вона принесла з кухні гарячого какао, сіла навпроти мене і подивилася прямо в очі.

Її відповідь була такою: «Сенс життя в тому, щоб служити Богу».

Отримавши таку відповідь від свого шкільного вчителя, я був абсолютно приголомшений.

Служити Богу? Як це? Стати ченцем?

Я очікував відповідей на кшталт: служити людству, щоб залишити про себе добру пам’ять, і тому подібне. Я терпляче слухав її подальші пояснення і зрозумів, що вона віддана християнка, тільки коли вона почала говорити про Бога і Його одинцем Ісуса Христа. Я був знайомий з християнською філософією, оскільки навчався в Католицькій Місіонерської Школі Ордена Святого Ксав’єра. Я слухав вчительку з величезною повагою, хоча і не був згоден з її відповідями. День завершився простою трапезою і безліччю історій про Ісуса Христа, розказаних з великою любов’ю.

Коли я вчився за кордоном, це питання мене абсолютно не турбувало. І хоча я був слухняною дитиною і щотижня ходив з батьками в храм, в період навчання в університеті я перестав залежати від Бога. У мене склалося переконання, що для досягнення успіху як у навчанні, так і в житті, мені потрібно багато працювати, а не просто покладатися на Господа. Разом з тим я продовжував шукати відповіді на різні питання. Чому хтось проходить через голод, злидні і страждання в той час як інші процвітають? Чому в світі відбуваються кліматичні зміни і як можна приборкати ці проблеми? Я також прийшов до висновку, що сенс життя в тому, щоб якомога старанніше служити Матері-Землі і нужденним, але перш за все потрібно стати фінансово заможним. Однак у житті завжди напоготові свої повороти сюжету.

У всіх людей на різних етапах життя абсолютно різний сумарний духовний прогрес. Тому для кожної людини абсолютно нормально мати свій сенс життя і відмінне від інших призначення. У Ведах говориться, що життєві цілі можна розділити на 4 категорії – 4 пурушартхи:

Кама – чуттєве задоволення
Артха – норми і безпека
Дхарма – Борг і Праведність
Мокша – самоусвідомлення, що веде до припинення циклу народжень і смертей

Людська істота природним чином шукає якісь форми задоволень, які б задовольняли 5 людських почуттів: зір, слух, нюх, дотик і смак. Прагнучи отримати чуттєві насолоди – Каму – людина через деякий час усвідомлює, що за насолодою йде біль, і воно ніколи не триває вічно. Так у людини з’являється бажання знову і знову відчувати насолоду, а потім і необхідність його закріпити. Тоді він починає прагнути до безпеки в житті – АРТХА: фінансова захищеність, шлюб, житло, здоров’я і так далі. Щоб підтримувати на належному рівні господарство, відносини і фінанси, потрібно надавати важливого значення своєму обов’язку. Проте, не дивлячись на неухильне дотримання боргу, почуття справедливості відчувають далеко не всі. Думки про праведність виникають, коли людина, відкинувши его і користь, розвиває співчуття до всього сущого. Це відбувається тоді, коли метою життя стає Дхарма. І нарешті тільки той, хто розуміє важливість Дхарми і слідує її законам, матиме можливість підготувати розум і відкритися до самоусвідомлення – Мокші.

Бідний індонезійський фермер, щоб забезпечити сім’ю, змушений працювати в 2х різних місцях. Вранці – на великій корпоративній фермі, розбризкуючи на посіви пестициди, а ввечері – м’ясником на продуктовому ринку. У певний час року, після збору врожаю, поля підпалюють, щоб можна було посадити нові культури. Це призводить до неконтрольованих спалахів, оскільки вогонь швидко поширюється по відкритим полях і перекидається на ліси. Така основна причина щорічних лісових пожеж, що викликають забруднення і задимлення повітря в Південно-Східній Азії. Однак фермер, спалюючи поля і вбиваючи тварин, лише виконує свій обов’язок, щоб забезпечити дохід сім’ї. Його не хвилюють ні глобальні зміни клімату, ні права тварин.

В іншому сценарії стоматолог, який вже має хороший матеріальний достаток, продовжує відкривати все більше і більше підприємств для досягнення фінансової свободи. Він виділяє час для служіння і медитації, але його цілі і молитви як і раніше спрямовані на фінансове благополуччя і здоров’я. Він і гадки не має про те, щоб віддатися, як, втім, і про Мокшу. Такі його природні прагнення і сенс життя.

Далеко не у кожної людини сенс і мета виростає від ками до артхи, а потім до дхарми і мокші, за одне життя. Багато людей застряють на 2й або 3й пурушартхи на безліч життів. Щоб метою життя людини стала Мокша – самореалізація – потрібно багато життів Пуньї (доброчесних заслуг) і хорошої карми (благих діянь і їх наслідків). Також багато життів Пуньї потрібно, щоб народитися під час перебування на Землі втілених Вчителів, Ґуру. Милістю Ґуру етапи людського життя можуть бути змінені в одну мить. І навіть прагнення до нижчого щабля – ками – може раптово розвернутися в бік мокши. Тому якщо хтось просувається по духовному шляху в сторону мокши, це не може бути випадковим збігом.

Моя життєва мета кілька раз змінювалася від фінансового достатку до служіння людству, прогресуючи від мирських прагнень до потреби Самоусвідомлення. Дивно, що саме на цьому духовному шляху до самоусвідомлення я дізнався, що сенс всього – Відносини Любові з Богом і Служіння Йому. За іронією долі я знову прийшов до тієї ж «цілі життя», про яку говорила моя шкільна вчителька 16 років тому. І в цьому абсолютна велич керівництва Ґуру.

<Далі буде>

Джерело: https://sadhana.bhaktimarga.org/ru/blog/v-cem-smysl-zizni-cast-1

Жов 1, 2019Без категорії

About the Author

Nitya Kishori Dasi

В чём смысл жизни? Этим вопросом хотя бы раз в жизни задаётся каждое сознательное существо. Но многие считают его философским и нередко упускают из виду. Счастье, финансовая независимость, материальный достаток, более высокий уровень жизни – вот что для многих подсознательно становится смыслом жизни. Тем же, кто идёт по духовному пути, ответ на этот вопрос поможет успокоить ум и лучше сконцентрироваться на медитации и служении.

Это было в конце сентября 2003 года: мне тогда исполнилось 18 лет, и я собирался на учёбу за границу. В мои школьные годы большинство учителей меня любили, поскольку я всегда был активным. Но одна учительница особенно приходилась мне по сердцу. Перед отъездом она пригласила меня на прощальный ужин и беседу. Её звали Мадам Дорин. Я с теплом вспоминаю её короткую стрижку, материнскую заботу и полную любви улыбку.

Я очень чётко помню, как просил у неё разрешения задать важный личный вопрос.

Я спросил её: «Дорогой учитель, в чём смысл жизни?»

Она улыбнулась и ответила: «Я всегда знала, что ты особенный ученик. И ты задал очень важный вопрос».

Она принесла из кухни горячего какао, села напротив меня и посмотрела прямо в глаза.

Её ответ был таким: «Смысл жизни в том, чтобы служить Богу».

Получив такой ответ от своего школьного учителя, я был совершенно ошарашен.

Служить Богу? Как это? Стать монахом?

Я ожидал ответов вроде: служить человечеству, чтобы оставить о себе хорошую память, и тому подобное. Я терпеливо слушал её дальнейшие объяснения и понял, что она преданная христианка, только когда она начала говорить о Боге и Его единородном сыне Иисусе Христе. Я был знаком с христианской философией, поскольку учился в Католической Миссионерской Школе Ордена Святого Ксавьера. Я слушал учительницу с огромным уважением, хотя и не был согласен с её ответами. День завершился простой трапезой и множеством историй об Иисусе Христе, рассказанных с большой любовью.

Когда я учился за границей, этот вопрос меня совершенно не беспокоил. И хотя я был послушным ребёнком и каждую неделю ходил с родителями в храм, в период учёбы в университете я перестал зависеть от Бога. У меня сложилось убеждение, что для достижения успеха как в учёбе, так и в жизни, мне нужно много работать, а не просто полагаться на Господа. Вместе с тем я продолжал задаваться разными вопросами. Почему кто-то проходит через голод, нищету и страдания в то время как другие процветают? Почему в мире происходят климатические изменения и как можно обуздать эти проблемы? Я также пришёл к выводу, что смысл жизни в том, чтобы как можно усерднее служить Матери-Земле и нуждающимся, но прежде всего нужно стать финансово состоятельным. Однако у жизни всегда наготове свои повороты сюжета.

У всех людей на разных этапах жизни абсолютно разный суммарный духовный прогресс. Поэтому для каждого человека совершенно нормально иметь свой смысл жизни и отличное от других предназначение. В Ведах говорится, что жизненные цели можно разделить на 4 категории – 4 Пурушартхи

Кама – чувственное удовольствие
Артха – нормы и безопасность
Дхарма – Долг и Праведность
Мокша – самоосознание, ведущее к прекращению цикла рождений и смертей

Человеческое существо естественным образом ищет какие-то формы удовольствий, которые бы удовлетворяли 5 человеческих чувств: зрение, слух, обоняние, осязание и вкус. Стремясь получить чувственные наслаждения – Каму – человек через некоторое время осознаёт, что за наслаждением следует боль, и оно никогда не длится вечно. Так у человека появляется желание вновь и вновь испытывать наслаждение, а затем и необходимость его закрепить. Тогда он начинает стремиться к безопасности в жизни – Артхе: финансовая защищённость, брак, жильё, здоровье и так далее. Чтобы поддерживать на должном уровне хозяйство, отношения и финансы, нужно придавать важное значение своему долгу. Тем не менее, несмотря на неуклонное следование долгу, чувство праведности испытывают далеко не все. Мысли о праведности возникают, когда человек, отбросив эго и корысть, развивает сострадание ко всему сущему. Это происходит тогда, когда целью жизни становится Дхарма. И наконец только тот, кто понимает важность Дхармы и следует её законам, будет иметь возможность подготовить ум и открыться к самоосознанию – Мокше.

Бедный индонезийский фермер, чтобы обеспечить семью, вынужден работать в 2х разных местах. Утром – на крупной корпоративной ферме, разбрызгивая на посевы пестициды, а вечером – мясником на продуктовом рынке. В определённое время года, после сбора урожая, поля поджигаются, чтобы можно было посадить новые культуры. Это приводит к неконтролируемым возгораниям, поскольку огонь быстро распространяется по открытым полям и перекидывается на леса. Такова основная причина ежегодных лесных пожаров, вызывающих загрязнение и задымление воздуха в Юго-Восточной Азии. Однако фермер, сжигая поля и убивая животных, лишь исполняет свой долг, чтобы обеспечить доход семье. Его не волнуют ни глобальные изменения климата, ни права животных.

В другом сценарии стоматолог, который уже имеет хороший материальный достаток, продолжает открывать всё больше и больше предприятий для достижения финансовой свободы. Он выделяет время для служения и медитации, но его цели и молитвы по-прежнему направлены на финансовое благополучие и здоровье. Он и не помышляет о том, чтобы предаться, как, впрочем, и о Мокше. Таковы его естественные стремления и смысл жизни.

Далеко не у каждого человека смысл и цель вырастает от камы до артхи, а затем до дхармы и мокши, за одну жизнь. Многие застревают на 2й или 3й Пурушартхе на множество жизней. Чтобы целью жизни человека стала Мокша – самореализация – нужно много жизней пуньи (добродетельных заслуг) и хорошей кармы (благих деяний и их последствий). Также много жизней пуньи требуется, чтобы родиться во время пребывания на Земле Воплощённого Учителя, Гуру. Милостью Гуру этапы человеческой жизни могут быть изменены в мгновение ока. И даже стремление к низшей ступени – каме – может внезапно развернуться в сторону мокши. Поэтому если кто-то продвигается по духовному пути в сторону мокши, это не может быть случайным совпадением.

Моя жизненная цель несколько раз менялась от финансового изобилия к служению человечеству, прогрессируя от мирских стремлений к потребности Самоосознания. Удивительно, что именно на этом духовном пути к самоосознанию я узнал, что смысл всего – Отношения Любви с Богом и Служение Ему. По иронии судьбы я снова пришёл к той же «цели жизни», о которой говорила моя школьная учительница 16 лет назад. И в этом абсолютное величие руководства Гуру.