Як приймаємо, так і віддаємо

Ми глибоко захоплюємося тими, хто, незважаючи на своє скрутне становище, відмовляється приймати чиюсь допомогу, подарунки або благодійність. Вони можуть керуватися твердими принципами, але чи завжди це справедливо? Чи не є це проявом упертості чи гордині? Одного разу рано вранці, сидячи в тиші після практики Атма Крія Йоги, я усвідомив, що і сам був одним з тих, хто відмовляється від будь-якої безкоштовної допомоги саме через гординю і зарозумілість. Крім того, я виявив, що власноруч обмежив собі доступ і здатність до отримання допомоги від Божественного.

Відповідайте чесно на наступне питання. Як би ви себе почували, отримуючи подарунок або допомогу в благодійному фонді або на вулиці? Ви б відчували вдячність або сором? Як ви в цілому ставитеся до отримання допомоги в повсякденному житті?

Якщо ми занадто соромимося приймати допомогу, чи не означає це, що ми і віддаємо з упередженням? Чи не є таке ставлення насмішкою або знущанням над тими, хто отримує нашу допомогу і дари, адже вони знаходяться в положенні, яке ми вважаємо принизливим?

ВІДДАЧІ НЕ БУВАЄ БЕЗ ПРИЙНЯТТЯ

Без приймаючого не буде і того, що дає. У повсякденному житті акцент робиться в основному на служінні і віддачі, але про прийняття говориться дуже мало.

Насправді прийняття часто прирівнюється до отримання, але між ними існує величезна духовна різниця. За отриманням стоїть користь і власництво, в той час як за прийняттям – смиренність і вдячність. Навчаючись правильно приймати, ми відкриваємо серця глибокій Любові і в свою чергу вчимося правильно віддавати. Це відноситься не тільки до отримання подарунків і допомоги, але і компліментів.

Приймати буває важко з багатьох причин. Одна з них – страх взаємозв’язку і близькості з тим, хто дає. Нас привчили вірити, що прийняття це егоїстично і накладає зобов’язання. Ми самі собі нав’язали переконання, що повинні відповісти чимось не менш або навіть більш цінним. Нарешті, нас може відвертати від прийняття відчуття втрати контролю і уявна уразливість. У підсумку ці та подібні до них переконання вплинули і на наші уявлення про віддачу, тим самим спотворивши весь цикл взаємообміну.

ТЕ, ЯК ВИ ПРИЙМАЄТЕ, ВІДОБРАЖАЄ, ЯК ВИ ВІДДАЄТЕ

Минулого Різдво мені випала нагода піднести Парамахамса Вішвананді подарунок від імені деяких кенійських відданих і послідовників. Передаючи його, я сказав: «Шрі Крішна Арпан», що означає «Все належить Крішні». Парамахамса Вішвананда поклав Свої руки на мої так, що ми тримали його разом, і тихо прочитав коротку молитву, давши мені відчути величезну Любов, доброту, турботу і глибокий зв’язок з тими, хто його надіслав.

Ухвалення потрібно не для вас самих. У більшості випадків люди віддають щось не просто щоб віддати, а з почуття Любові або дружби до вас. Чи просили ви про подарунок чи ні, заслужили чи ні – це другорядне. Даючи вам щось, вони хочуть випробувати і відчути Любов, яку відчуваєте ви самі, обдаровуючи когось. Дозвольте їм це зробити і проявіть повагу. Тут справа не в вас.

Приймайте з вдячністю і смиренням. Відкривайтеся для турботи і взаємозв’язку з дарувальником. Не концентруйтеся на самому подарунку, не думайте про те, що вам доведеться дати взамін щось рівноцінне. Просто відчуйте тепло і доброту. Приймайте так, як ніби отримуєте дар від Бога – вдячно і лагідно.

ЩОДНЯ ВІДДАВАЙТЕ ТЕ, ЩО ОТРИМАЄТЕ

Чи приймаємо ми з вдячністю і смиренням дари наших близьких – братів, сестер, матері, батька, дядьків, тіток, друзів, коханих, а також тих, з ким ми пов’язані будь-якими іншими відносинами? Усвідомлено чи ми висловлюємо і приймаємо Любов з повною присутністю в цьому моменті? Даємо ми дарувальнику можливість насолодитися близькістю з нами?

Ми – викладачі та координатори Бгакті Марга Садхани – отримали благословення навчати цим прекрасним і потужним духовним практикам. Але наскільки повномірного, цілеспрямовано і активно ми здатні передавати і поширювати ці техніки на благо інших?

Ми – практикуючі йоги. Отримавши знання цих чудових технік, ми медитуємо і проводимо ОМ-Чантінги. Але практикуємо ми регулярно і з ентузіазмом? Практикуємо ми на щоденній основі не тільки заради особистої вигоди, а й з метою принести користь суспільству і навколишньому середовищу? Вносимо ми свою частину в трансформацію, яку творить навколо нас наша садхана?

ЗАКЛЮЧЕННЯ

На закінчення хочу привести параграф з книги «Танець з вогнем: розумний шлях до гармонійних відносин» доктора філософії Джона Амодео.

«ВИПАЛЕНА ЗЕМЛЯ НЕ МОЖЕ ПРИЙНЯТИ ЦІЛЮЩИЙ ДОЩ, ЯКЩО ПОКРИТА ПЛАСТИКОВОЮ ПЛІВКОЮ. СВОЄЮ НЕЗДАТНІСТЮ ВИРАЗИТИ ВДЯЧНІСТЬ І СПРИЙНЯТЛИВІСТЬ ДО ТУРБОТИ МИ ОБЕСЦІНЮЄМО ДАРИ ІНШИХ ЛЮДЕЙ. В ТОЙ ЧАС ЯК ДУШЕВНЕ ПРИЙНЯТТЯ З СЕРДЕЧНОЮ ВДЯЧНІСТТЮ – ЦЕ НАШ ДАР У ВІДПОВІДЬ! ПОМІТНІ ПРОЯВИ СХВИЛЬОВАНОСТІ ГОВОРЯТЬ ПРО ТЕ, ЩО ЦЕ ДЛЯ НАС ВАЖЛИВО. У ВСІХ ЛЮДЕЙ РІЗНІ ТА УНІКАЛЬНІ СПОСОБИ ВІДДАВАТИ ТА ПРИЙМАТИ. АЛЕ ЗАГАЛЬНА СХВИЛЬОВАНІСТЬ ЦЬОГО МОМЕНТУ МОЖЕ БУТИ ГЛИБОКО САКРАЛЬНОЮ ТА ІНТИМНОЮ, ВОНА МОЖЕ СТАТИ МИТТЮ ЧУДОВОЇ БЛАГОДАТІ».

На початку січня цього року на даршанах Парамахамса Вішвананди в Німеччині я з гарячим завзяттям і спрагою відчував і брав Його Любов. Тоді Він передав мені кілька подарунків для Його кенійських відданих і послідовників. Я прийняв їх із сяючою посмішкою, і в цю мить в моєму серці розлилося глибоке тепло. Я завмер, не в силах ні думати, ні ворушитися. Вся моя увага була повністю зосереджена на Парамахамса Вішвананді. Він дивився на мене з глибокою ніжністю і блиском в очах, і в моїх вухах досі звучать Його прощальні слова:

«ПЕРЕДАЙ МОЮ ЛЮБОВ УСІМ»

Джерело: https://sadhana.bhaktimarga.org/ru/blog/kak-prinimaem-tak-i-otdaem

Бер 10, 2020Без категорії

About the Author

Nitya Kishori Dasi

Мы глубоко восхищаемся теми, кто, несмотря на своё трудное положение, отказывается принимать чью-либо помощь, подарки или благотворительность. Они могут руководствоваться твёрдыми принципами, но всегда ли это справедливо? Не является ли это проявлением упрямства или гордыни? Одним ранним утром, сидя в тишине после практики Атма Крия Йоги, я осознал, что и сам был одним из тех, кто отказывается от любой бесплатной помощи именно из-за гордыни и высокомерия. Кроме того, я обнаружил, что собственноручно ограничил себе доступ и способность к получению помощи от Божественного.

Ответьте честно на следующий вопрос. Как бы вы сами себя чувствовали, получая подарок или помощь в благотворительном фонде или на улице? Вы бы испытывали признательность или стыд? Как вы в целом относитесь к получению помощи в повседневной жизни?

Если мы слишком стыдимся принимать помощь, не значит ли это, что мы и отдаём с предубеждением? Не является ли такое отношение насмешкой или издевательством над теми, кто получает нашу помощь и дары, ведь они находятся в положении, которое мы считаем унизительным?

ОТДАЧИ НЕ БЫВАЕТ БЕЗ ПРИНЯТИЯ

Без принимающего не будет и дающего. В повседневной жизни акцент делается в основном на служении и отдаче, но о принятии говорится очень мало.

На самом деле принятие часто приравнивается к получению, но между ними существует огромная духовная разница. За получением стоит корысть и собственничество, в то время как за принятием – смирение и признательность. Учась правильно принимать, мы открываем сердца глубокой Любви и в свою очередь учимся правильно отдавать. Это относится не только к получению подарков и помощи, но и комплиментов.

Принимать бывает трудно по многим причинам. Одна из них – страх взаимосвязи и близости с дающим. Нас приучили верить, что принятие эгоистично и накладывает обязательства. Мы сами себе навязали убеждение, что должны ответить чем-то не менее или даже более ценным. Наконец, нас может отвращать от принятия чувство утраты контроля и мнимая уязвимость. В итоге эти и подобные им убеждения повлияли и на наши представления об отдаче, тем самым исказив весь цикл взаимообмена.

ТО, КАК ВЫ ПРИНИМАЕТЕ, ПОКАЗЫВАЕТ, КАК ВЫ ОТДАЁТЕ

В прошлое Рождество мне представилась возможность преподнести Парамахамсе Вишвананде подарок от имени некоторых кенийских преданных и последователей. Передавая его, я произнёс: «Шри Кришна Арпан», что означает «Всё принадлежит Кришне». Парамахамса Вишвананда положил Свои руки на мои так, что мы держали его вместе, и тихо прочёл короткую молитву, дав мне почувствовать огромную Любовь, доброту, заботу и глубокую связь с теми, кто его прислал.

Принятие нужно не для вас самих. В большинстве случаев люди отдают что-то не просто чтобы отдать, а из чувства Любви или дружбы к вам. Просили ли вы о подарке или нет, заслужили или нет – это второстепенно. Давая вам что-то, они хотят испытать и почувствовать Любовь, которую чувствуете вы сами, одаривая кого-то. Позвольте им это сделать и проявите уважение. Тут дело не в вас.

Принимайте с признательностью и смирением. Открывайтесь для заботы и взаимосвязи с дарителем. Не концентрируйтесь на самом подарке, не думайте о том, что вам придётся дать взамен что-то равноценное. Просто почувствуйте тепло и доброту. Принимайте так, как будто получаете дар от Бога – благодарно и кротко.

ЕЖЕДНЕВНО ОТДАВАЙТЕ ТО, ЧТО ПОЛУЧАЕТЕ

Принимаем ли мы с благодарностью и смирением дары наших близких – братьев, сестёр, матери, отца, дядь, тёть, друзей, любимых, а также тех, с кем мы связаны любыми другими отношениями? Осознанно ли мы выражаем и принимаем Любовь с полным присутствием в этом моменте? Даём ли мы дарителю возможность насладиться близостью с нами?

Мы – преподаватели и координаторы Бхакти Марга Садханы – получили благословение обучать этим прекрасным и мощным духовным практикам. Но насколько полномерно, целенаправленно и активно мы способны передавать и распространять эти техники на благо других?

Мы – практикующие йоги. Получив знание этих замечательных техник, мы медитируем и проводим ОМ-Чантинги. Но практикуем ли мы регулярно и с энтузиазмом? Практикуем ли мы на ежедневной основе не только ради личной выгоды, но и с целью принести пользу обществу и окружающей среде? Вносим ли мы свою лепту в трансформацию, которую творит вокруг нас наша садхана?

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

В заключение хочу привести параграф из книги «Танец с огнём: разумный путь к гармоничным отношениям» доктора философии Джона Амодео.

«ВЫЖЖЕННАЯ ЗЕМЛЯ НЕ МОЖЕТ ПРИНЯТЬ ЖИВИТЕЛЬНЫЙ ДОЖДЬ, ЕСЛИ ПОКРЫТА ПЛАСТИКОВОЙ ПЛЁНКОЙ. СВОЕЙ НЕСПОСОБНОСТЬЮ ВЫРАЗИТЬ ПРИЗНАТЕЛЬНОСТЬ И ВОСПРИИМЧИВОСТЬ К ЗАБОТЕ МЫ ОБЕСЦЕНИВАЕМ ДАРЫ ДРУГИХ ЛЮДЕЙ. В ТО ВРЕМЯ КАК ДУШЕВНОЕ ПРИНЯТИЕ С СЕРДЕЧНОЙ БЛАГОДАРНОСТЬЮ – ЭТО НАШ ОТВЕТНЫЙ ДАР ДАРИТЕЛЮ! ЗАМЕТНОЕ ПРОЯВЛЕНИЕ ВЗВОЛНОВАННОСТИ ГОВОРИТ О ТОМ, ЧТО ЭТО ДЛЯ НАС ВАЖНО. У ВСЕХ ЛЮДЕЙ РАЗНЫЕ И УНИКАЛЬНЫЕ СПОСОБЫ ОТДАВАТЬ И ПРИНИМАТЬ. НО ОБЩЕЕ ПЕРЕЖИВАНИЕ ЭТОГО МОМЕНТА МОЖЕТ БЫТЬ ГЛУБОКО САКРАЛЬНЫМ И ИНТИМНЫМ, ОНО МОЖЕТ СТАТЬ МИГОМ ВОСХИТИТЕЛЬНОЙ БЛАГОДАТИ».

В начале января этого года на Даршане Парамахамсы Вишвананды в Германии я с горячим рвением и жаждой чувствовал и принимал Его Любовь. Тогда Он передал мне несколько подарков для Его кенийских преданных и последователей. Я принял их с сияющей улыбкой, и в этот миг в моём сердце разлилось глубокое тепло. Я замер, не в силах ни думать, ни шевелиться. Всё моё внимание было полностью сосредоточено на Парамахамсе Вишвананде. Он смотрел на меня с глубокой нежностью и блеском в глазах, и в моих ушах до сих пор звучат Его прощальные слова:

«ПЕРЕДАЙ МОЮ ЛЮБОВЬ ВСЕМ»

Источник: https://sadhana.bhaktimarga.org/ru/blog/kak-prinimaem-tak-i-otdaem

Бер 10, 2020Без категории